Тарас Шевченко — Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком! Розпустись,

Рожевим крином процвіти!

І процвітеш, позеленієш.

Мов Іорданові святиє

Луги зелені, береги!

І честь Кармілова, і слава

Ліванова, а не лукава

Тебе укриє дорогим,

Золототканим, хитрошитим.

Добром та волею підбитим.

Святим омофором своїм.

І люде темнії, незрячі.

Дива господнії побачать.

І спочинуть невольничі

Утомлені руки,

І коліна одпочинуть.

Кайданами куті!

Радуйтеся, вбогодухі,

Не лякайтесь дива,—

Се бог судить, визволяє

Долготерпеливих Вас, убогих.

І воздає Злодіям за злая!

Тойді, як. Господи, святая

На землю правда прилетить

Хоч на годиночку спочить,

Незрячі про’зрять, а кривиє,

Мов сарна з гаю, помайнують

Німим отверзуться уста;

Прорветься слово, як вода,

І дебрь-пустиня неполита.

Зцілющою водою вмита,

Прокинеться; і потечуть

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть,

Веселим птаством оживуть.

Оживуть степи, озера,

І не верствовії,

А вольнії, широкії

Скрізь шляхи святії

Простеляться; і не найдуть

Шляхів тих владики,

А раби тими шляхами

Без ґвалту і крику

Позіходяться докупи.

Раді та веселі.

І пустиню опанують

Веселії села.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Т. Шевченко завжди замислювався над тим, яким же має бути майбутнє суспільство. Звернувся до біблійної книги пророка Ісаії і знайшов там думки, картини, співзвучні його власним. Тільки він розставив свої акценти: рай буде тоді, коли “святая на землю правда прилетить”, а щасливе життя настане для “утомлених рук”, які раніше були “кайданами куті”.

У ті омріяні часи “незрячі прозрять”, “німим отверзуться уста”. Настане оновлення і в житті, і в природі. Багато образів цієї поезії мають і конкретне, і символічне значення, наприклад, “прорветься слово, як вода”, “дебрь-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться”, “потечуть веселі ріки” та ін.