Тарас Шевченко — І мертвим, і живим, і ненарожденним… (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту

У творі головним мотивом, який намагається донести оповідач – це заклик до земляків, особливо людей з вищим соціальним статусом, панів, схаменутися і подумати про Україну і український народ. Знати і пишатися своєю історією, а не лише плазувати перед іноземними авторитетами і слухати їх думку:

Отак-то ви навчаєтесь

У чужому краю!

Німець скаже: “Ви моголи”.

“Моголи! моголи!”

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: “Ви слав’яне”.

“Слав’яне! слав’яне!”

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

Але ліберальне панство, хоч і кричить про свою любов до України, нічого не робить для свого народу, лише обкрадають людей і схиляються перед Москвою:

І хилитесь, як і хилились!

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв.

Оповідач вважає, що ті, хто вивчали усе іноземне, краще б і не повертались додому. Тепер:

І на Січі мудрий німець

Картопельку садить,

А ви її купуєте,

Їсте на здоров’я

Та славите Запорожжя.

Славлячи минуле, вони не бачать його реалістично:

Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття — ваші пани

Ясновельможнії гетьмани.

Автор вважає, що потрібно дивитись на мунуле реалістично, крім того, вивчаючи чужу історію, не слід забувати своєї:

І чужому научайтесь

Й свого не цурайтесь.

Опопвідач закликає українців отямитись, і разом, у єдності та братерстві працювати, щоб відродити Україну:

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України.