Стислий переказ, виклад змісту скорочено
Дія перша: Картина друга
Цитата:
Палац. Класна кімната королеви. Шкільна дошка в розкішній золотій рамі. Парта з рожевого дерева. На оксамитовій подушці сидить і пише довгим золотим пером чотирнадцятилітня королева. Перед нею сивобородий професор арифметики і краснопису, подібний до старовинного астролога. Він у мантії, в докторському химерному ковпаку з китицею.
Королева: Терпіти не можу писати! Всі пальці в чорнилі.
Професор: Ви маєте рацію, ваша величносте. Це дуже неприємне заняття. Недаремно старовинні поети обходились без письмового приладдя, тому їх твори й віднесені наукою до розділу усної творчості. Проте наважуюсь попрохати вас накреслити власною вашої величності рукою ще чотири рядки.
Королева: Та добре вже, диктуйте.
Професор: Травка зеленіє,
Сонечко блищить.
Ластівка з весною
Вже до нас летить.
Королева: Я напишу тільки: “Травка зеленіє”; (Пише.) Травка зеле…
(Входить державний канцлер).
Канцлер (низько схиляючись): Доброго ранку, ваша величносте. Дозвольте найшанобливіше просити вас підписати один рескрипт1 і два накази.
Королева: Ще писати! Добре. Але тоді вже я не буду дописувати “зеленіє”. Дайте сюди ваші папірці! (Підписує папери один за одним.).
Канцлер: Дуже вдячний, ваша величносте. А тепер я дозволю собі попросити вас написати…
Королева: Знов написати?
Канцлер: Тільки вашу височайшу резолюцію на цьому проханні.
Королева (нетерпляче): Що ж я повинна написати?
Канцлер: Одне з двох, ваша величносте: або “стратити”, або “помилувати”…
Королева (стиха): По-ми-лу-ва-ти… Стра-ти-ти… Краще напишу “стратити” — це коротше.
Канцлер бере папери, кланяється і виходить.
Переказ:
Королева заради своїх забаганок і впертості готова посперечатися з наукою і природою: хоче на Новий рік отримати кошик весняних квітів — пролісків.
Цитата:
Професор: Ваша величносте, але закони природи…
Королева (перебиваючи його): Я видам новий закон природи!.. (Плескає в долоні.) Гей, хто там? Пошліть до мене канцлера! (Професорові.) А ви сідайте за мою парту і пишіть. (Замислюється.) “Травка зеленіє, сонечко блищить, а в наших королівських лісах розцвітають весняні квіти. Тому наймилостивіше наказуємо приставити до Нового року в палац повний кошик пролісків. Того, хто виконає нашу височайшу волю, нагородимо по-королівському…” Що б його таке пообіцяти? Почекайте, це писати не треба. Ну ось, вигадала. Пишіть: “Ми дамо йому стільки золота, скільки вміститься в його кошику, пожалуємо йому оксамитову шубу на сивій лисиці й дозволимо взяти участь у нашім новорічнім королівськім виїзді”. Ну, написали? Як ви повільно пишете!
Професор: “…на сивій лисиці”… Я давно вже не писав диктанту, ваша величносте!
Королева: Ну, гаразд. Тепер дайте мені перо, я напишу своє високе ім’я. (Швидко ставить закарлючку і махає аркушиком, щоб чорнило швидше висохло.)
У цей час у дверях з’являється канцлер.
Королева: Ставте печатку сюди й сюди! І подбайте про те, щоб усі в місті знали мій наказ.
Канцлер (швидко пробігає очима): До цього — печатку?! Воля ваша, королево!
Королева: Так, так, воля моя, і ви повинні її виконати.
Дія друга: Картина перша
Переказ:
Баба та її дочка мріють отримати кошик золота навзамін пролісків. Дочка готова йти у заметіль за квітами або змусити матір йти у ліс за пролісками. Врешті-решт до лісу відправляють пасербицю.
Цитата:
Баба: Що там надворі, мете?
Пасербиця: Так мете, що ні землі, ні неба не видно. Наче по хмарах ідеш. Ледве додому добралася.
Дочка: Треба тобі ще декуди збігати.
Пасербиця: Куди ж це? Далеко?
Баба: Не так-то й близько, та й не далеко.
Дочка: До лісу.
Пасербиця: До лісу? Чого?
Дочка: По проліски!
Пасербиця (сміючись): Хіба що по проліски! У таку віхолу? А я відразу й не добрала, що ти жартуєш. Злякалася: нині й загинути неважко — сніг так і валить, так і кружляє.
Дочка: Я й не жартую: По всьому місту говорять: тому, хто сьогодні пролісків набере, королева цілий кошик золота дасть, шубку на сивій лисиці подарує і в своїх санках по місту прокатить!
Пасербиця (дивиться у вікно): Сутеніє вже. Не піду я!
Дочка: Як це так не підеш?
Пасербиця: Невже ж вам мене зовсім-зовсім не шкода? Загину я в лісі.
Дочка: А що ж, мені замість тебе до лісу йти?
Пасербиця (схиливши голову): Та золото ж не мені потрібне.
Баба: Авжеж, тобі нічого не потрібно. Ти все маєш, а чого нема — те в мачухи та в сестри знайдеться.
Дочка: Вона в нас багата, від цілого кошика золота відмовляється! Ну, чи ти підеш, чи ні? Кажи прямо. Не підеш? Де моя кожушинка? (Зі слізьми в голосі.) Хай вона собі тут біля печі гріється, пироги їсть, а я до полуночі по лісі буду ходити, а заметах грузнути… (Хапає кожушок і біжить до дверей).
Баба ловить її за поли.
Баба: Ти куди? Хто тобі дозволив? Сідай на місце, дурненька! (До пасербиці). А ти хустину на голову, кошик у руки й іти! Та гляди мені: якщо взнаю, що ти десь у сусідів просиділа, в хату не пущу — замерзай надворі!
Переказ:
В лісі пасербиця зустрічається з 12-ма місяцями біля новорічного вогнища. Місяці дозволяють Квітню на годину зайняти головне місце, щоб дівчинка зібрала проліски; в подарунок від Квітня пасербиця отримує чарівну каблучку, за допомогою якої місяці зможуть прийти їй на поміч.
Дія третя. Картина перша
Переказ:
Баба та її дочка викрадають каблучку у пасербиці та збираються до палацу з квітами, які назбирала бідна дівчинка.
Картина друга
Переказ:
Королева виводить на чисту воду бабу та її дочку і дізнається, хто збирав проліски, а також разом з усім почтом, бабою, її дочкою і пасербицею хоче їхати у ліс за пролісками.
Дія четверта. Картина перша
Переказ:
У лісі королева із супроводом шукає проліски посеред круглого озера, затягнутого кригою. Допитуючись у баби та її дочки, а також у пасербиці про квіти, королева дізнається про викрадення каблучки, яку подарував бідній дівчині Квітень. Королева намагається змусити пасербицю показати стежку, якою дівчина йшла до галявини із пролісками, тому й кидає дорогу для пасербиці річ — каблучку. Дівчина встигає сказати чарівні слова, як піднімається віхола, а коли стає ясно і сонячно, продовжується швидка зміна пір року, аж поки знову не настає зима.
Перед початком “нової” зими з лісу втікають верхи на королівських конях посли, канцлер, начальник королівської варти, залишаючи королеву з поріділим супроводом.
Цитата:
Королева (ухопившись руками за стовбур дерева): Негайно до палацу! Коней! Та де ж ви всі? Їдьмо!
Канцлер: Як же ж нам їхати, ваша величносте? Адже в нас сани, а шлях розмило.
Начальник королівської варти: По такій грязюці хіба що тільки верхи поскачеш.
Королівський прокурор: А й справді — верхи! (Біжить.).
За ним біжать посли, канцлер, начальник королівської варти.
Королева: Стійте! Куди ж ви?! Та стійте ж!
Канцлер (обертаючись і притискаючи руку до грудей): Не гнівайтесь, ваша величносте, у мене невідкладні державні справи. Я маю негайно прикласти печатку до чотирьох ваших рескриптів!.. (Тікає.)
Королева: Я видам п’ятий рескрипт і накажу вас усіх стратити! (Ніхто її не слухає.).
Західний посол (на бігу): Пробачте, ваша величносте, але мені може стратити тільки мій король!
Східний посол: А мене — султан! (Тікає.).
Голос прокурора (за сценою): Підсадіть мене на коня! Я не вмію їздити верхи!
Голос начальника королівської-варти: Навчитесь.
Тупіт коней: На сцені тільки королева, професор, баба з дочкою та старий солдат. Злива припиняється. На сцені летять білі мухи.
Королева: Дивіться — сніг! Знову зима.
Професор: Оце вже цілком імовірно. Адже тепер січень-місяць.
Переказ:
Стає дуже холодно.
У речах баби та її дочки зникає повага до королівського сану, а королева починає розуміти безглуздя своїх наказів”.
Цитата:
Королева (тре вуха й ніс снігом): І навіщо я цей дурний наказ підписала!
Дочка: І справді дурний! Не підписали б його — то й сиділи б ми зараз удома, в теплі, Новий рік святкували б. А тепер замерзай тут, як собака!
Королева: А ви чого всякого дурного наказу слухаєте? Кататись із королевою схотілося? (Стрибає то на одній нозі, то на другій). Ой, не можу більше! Холодно! (До професора.) Та вигадайте хоч що-небудь!
Переказ:
На сцену виходить високий дід у білий шубі, який дізнається про заповітні бажання кожного: королеви — опинитися в палаці, професора — щоб усе було на своєму місці й у свій час, солдата — погрітись біля вогнища, а баби з дочкою — хоч абияку шубку, хоч на собачому хутрі.
За те, що дочка заказала дідові собачу шубу, а не кращу, баба з дочкою сваряться, їхні голоси перетворюються на гавкання, і обидві вони стають собаками.
Професор пропонує запрягти цих собак у сани та їхати.
Картина друга
Переказ:
На галявині в лісі біля багаття сидять усі місяці, серед них — пасербиця, яка дякує своїм захисникам. Вони дарують їй скриню, повну всякого добра і коней із саньми.
До вогнища прибуває собача упряжка, в санях — королева, професор і солдат.
Королева впізнає у дівчині пасербицю, але не наважується просити та і не вміє цього робити.
Цитата:
Січень: А тепер, гості дорогі, пора мені про своє хазяйство подбати. Без мене й мороз не по-січневому тріщить, і вітер не так дме, і сніг не в той бік летить. Та й вас пора в путь-дорогу збиратись, — ой вже й місяць високо підвівсь. Він вам посвітить. Тільки їдьте швидше, поспішайте!
Солдат: Та ми й раді б поспішити, дідусю, тільки коняки наші волохаті більше гавкають, ніж везуть. З ними й до наступного року до місця не дотягнешся. От якби нам тими білими кіньми підвезли!
Січень: А ви попросіть господиню, може, вона вас і підвезе.
Солдат: Накажете попросити, ваша величносте?
Королева: Не треба!..
Професор: Ваша величносте!
Королева: Що таке?
Професор: Адже ж до палацу ще дуже далеко, а мороз; пробачте, січневий, суворий. Не доїхати мені, та й ви без шубки замерзнете.
Солдат: Га, ваша величносте?
Собаки: Гав?
Королева (дивлячись убік): Як же я її проситиму? Я ще ніколи й нікого ні про що не просила… А що як вона скаже — ні?
Січень: Та чого б ні? Може, й згодиться. Санки в неї просторі, на всіх місця вистачить.
Королева (похиливши голову): Не в тому справа!
Січень: А в чому ж?
Королева (похнюпившись): Та я ж із неї шубку зняла, втопити її хотіла, каблучку її в ополонку кинула…
Пакети дой-пак — це універсальне та популярне рішення для пакування широкого спектра продукції. Їхня основна…
Вибір якісної кавомашини чи кавоварки — це ключ до ідеальної кави в домашніх умовах або…
Світлодіодні лінійні світильники стали популярним вибором для освітлення як в домашніх умовах, так і в…
Сучасне промислове обладнання вимагає високої надійності та ефективності. Одним із найзручніших рішень для підйому вантажів…
Книги залишаються важливою частиною культурного життя, незважаючи на розвиток цифрових технологій. Якісний друк книг забезпечує…
Коли справа доходить до вибору надувного човна для риболовлі, відпочинку на воді чи активного відпочинку,…