Стислий переказ, виклад змісту
І
У неї було старовинне ім’я, Палатна, але надто довге, тому всі звали її Аг. Зараз вона сиділа на сходах будинку й дивилася на зорі крізь герметичну скляну оболонку астероїда. Вона народилася тут. І її батьки. І навіть бабуся. Тільки дід розповідав, давно, коли ще був живий, про велику планету, де було небо й вітер, де люди після останньої війни намагалися вижити в отруєному повітрі, на випаленій землі. Зрештою вони втомилися, завантажили у великі міжпланетні кораблі все необхідне й покинули свою планету.
Аг дивилася на зорі й думала: “Мабуть, гарно, коли є вітер і птахи в небі. Тут вони тільки в клітках. І повітря штучне”.
— Привіт!
На сходинку поряд із нею присіла шкільна подруга Фана. Вона саме присіла, адже була легка й гарненька, мов метелик. Вона любила книжки про хоробрих лицарів та ошатних красунь і сміливо всміхалася хлопцям, за що Аг їй трохи заздрила.
— Слухай, Аг, у мене є така комп’ютерна гра! Така!..
Вона піднесла вгору кулачок, що означало: класна, суперська, неперевершена.
— Не хочу. Набридло.
— Вона зовсім свіженька! Ми перші в неї гратимемо. Перші у світі! Уявляєш?
— Як це?
— Ну… — Фана опустила великі блакитні очі. — Мій дядько її тільки-но розробив. А він, кажуть, геній, тож гра, мабуть, супер крута.
— Не може бути, щоб він її одразу дав тобі на випробування?
— Не зовсім так… Він десь пішов, а я зазирнула до його кімнати. Диск був у комп’ютері. Я тільки одним оком глянула, і мені сподобалось!
— Ти вкрала диск?!
— Позичила. Зрештою, за тиждень він піде в серійне виробництво й усі гратимуть! А ми — тільки один разочок — і повернемо. Дядик не встигне помітити!
— Не знаю, не знаю… А про що там?
Фана пурхнула у двері будинку й потягла за собою Аг. “Якраз, і батьки на роботі затримались. Може, справді ніхто не помітить”, — подумала та й заспокоїлась.
Ця похмура, скеляста земля під металево-світлим небом називалася Королівство Камінної Волі. Усе тут було вороже, і комп’ютерний герой, звичайний хлопчик, для того, щоб повернутися додому, мусив знищити королівство разом з оборонцями. Захищали злу землю страховиська, а очолювали їх три принци: Морок, Спалах і Вигук. Кожен мав свою зброю. Кожного можна було перемогти, якщо уважно прочитати правила й виявити швидку реакцію та спостережливість. Самотньому героєві автор подарував по дев’ять життів на епізод, щоб спроби перемогти не минали надто швидко.
Кожен рівень закінчувався битвою з трьома принцами, та знищити їх можна було тільки на завершальному етапі гри.
Перший рівень досвідчені в іграх дівчата здолали досить швидко, і ось настав час останнього епізоду.
На екрані, на тлі далеких темних скель, постали три фігури в одежі, що нагадувала військову форму, тільки з чорної лакованої шкіри, ще й у довгих темних плащах, мов ті лицарі з давніх книжок.
Перша фігура, розкинувши руки, наче великий птах, ринула зі скелі назустріч героєві. Сліпучо-біле волосся розлетілося на вітрі.
— Темні окуляри! Темні окуляри!
Фана швидко затицяла по клавіатурі, герой став квапливо вивертати кишені. Принц невідворотно наближався.
— Стривай. — Аг перехопила її руку. — Подивися йому в очі!
Принц загрозливо зупинився перед героєм. Він мав осяйне світле волосся й тонке обличчя, та очі були не людські, темні, без блиску, як глибока вода, де й дна не вгледіти. Фана відсахнулася:
— Господи, це ж не Спалах!
— Це Морок, — тихо сказала Аг і рішуче взялася керувати героєм. У руці в нього засвітився електричний ліхтарик. Принц простиг перед собою руку — і каламутна, темна хмара розрослася так, що сховала його з головою. Потім темрява стала насуватися на героя.
Аг захоплено нахилилася вперед. Герой раз за разом змахував ліхтариком, і тонкий білий промінь зблискував, наче лезо. Від хмари відпадали шматки темряви й зникали. Ось уже знову показалася постать Морока. Промінь у черговий раз урізається в темряву, принц притискає руку до грудей і зі стогоном зникає.
— Перемога! Перемога! — Фана з вереском застрибала по кімнаті.
Аг насупилась і пересмикнула плечима:
— Це випадково. Я в нього не цілила.
— То й що! То й що! Ми перемогли!
— Дивись!
Друга темна фігура злетіла зі скелі. Вітер грав чорними кучериками, очі палали гостро й холодно, мов дві срібні зірки.
— Оце вже Спалах!
Тепер героєм узялася керувати Фана. Той начепив темні окуляри й вихопив чорного смолоскипа — дивну паличку, над котрою, замість вогню, коливалося густе віяло диму, темного і, мабуть, дуже смердючого.
Герой крутився, намагаючись дотягтися чорним смолоскипом до грудей Спалаха, але той вергав страшні блискавиці з очей і кінчиків пальців з гострими срібними нігтями. Тільки на шостому житті Фані вдалося торкнутися його смолоскипом. Принц коротко зойкнув і зник.
Тепер уже обидві вони не могли втримати захвату. Фана плескала в долоні й верещала. Аг гупала кулачком по столу поряд з клавіатурою.
Раптом знову запала тиша.
Третя фігура в блискучому чорному мундирі опинилася перед і героєм.
Волосся й очі принца Вигука були кольору сутінків. Він здавався старшим за своїх братів. Голову його охоплював сірий ремінець, що проходив по надбрів’ю.
Принц розвів руками й ледь ворухнув блідими губами, та на дівчат з обох динаміків наче вихлюпнувся рев бурі з громом і виттям вітру. Герой захитався й позадкував.
— Пісенька! Тут усе дуже просто — пісенька!
Фана тицьнула в потрібну клавішу, герой бадьоро заспівав:
— Голосе хижий, крику ворожий!
Я не боюсь, я на сторожі!
Не переможеш!
Не переможеш!
Вигук відступив на кілька кроків, але буря в динаміках посилилась.
— Він надто далеко, ти не дістанеш! — закричала Аг Фані в саме вухо.
— Що ж робити?
Фана кліпала очима, герой відступав, перечіплювався через каміння й падав, утрачаючи життя за життям.
— Крила! — Аг знову нахилилася до самого екрана.
В одній з попередніх битв герой переміг чаклуна й виборов у нього здатність потрібної миті відрощувати крила.
Нараз герой полетів назустріч Вигукові, волаючи йому просто в обличчя:
— Голосе хижий, крику ворожий!..
Принц пересмикнувся й зник.
Дівчата набрали в груди повітря для переможного вереску перед тим, як перейти на другий рівень. Герой гордо завис у небі на своїх крилах, і раптом за спиною в нього виник принц Вигук — величезний, страшний, мов скеля. Динаміки ревнули, і герой, борсаючись у повітрі, полетів у темінь безодні, що відкрилася в лівому нижньому куті екрана. Потім дисплей згас. В очах у Фани стояли сльози:
— Це нечесно! Так не грають! Звідки…
— Хвилиночку! Зроби повтор останнього епізоду.
Фана слухняно клацнула мишею. Дівчата знов прикипіли очима до екрана.
— Ось! — Аг роздратовано тицьнула пальцем. — Він не просто руками розмахує, він ремінця з голови знімає. Цей ремінець…
— …робить його невидимим, а ми, дві дурепи, ґав ловили! Ну, нічого, зараз переграємо!
Аг похитала головою.
— Восьма вечора. Зараз повернуться батьки. Краще тихенько повернемо твоєму геніальному дядику диск, доки він не вчинив скандалу. Усе, я сказала, виходь! І не забудь зберегти параметри. Ми непогано просунулись.
Під час виходу з гри сталося дивне: екран зненацька спалахнув дикою синявою, по ньому побігли сліпучі зблиски, а в центрі закрутилось щось подібне до темного, пульсуючого виру. Фана вереснула, Аг притисла руку до горла, наче теж хотіла скрикнути й не могла. Та по хвилі все минулось, так, ніби нічого з екраном і не коїлось.
— Що це? — пошепки, спитала Фана.
Аг, у якої переляк швидко перейшов у лють, засичала на подругу:
— Звідки я знаю! Може, якась захисна система! Казала тобі, не треба цього робити.
— Хіба?
Фана відкопилила губу й укинула диск у рюкзак.
На шляху до будинку Фани треба було пройти повз яскраво освітлену дискотеку.
— Обійдемо провулками, — похмуро попросила Аг.
— Чого це? .
— Хлопці чіплятимуться.
— Боїшся? — Фана хихикнула.
— Просто не люблю.
— Ну, гаразд.
У провулку десь попереду майнули темні тіні. Фана схопила подругу за руку:
— Краще б ми пішли повз дискотеку. А що, як то бандити? Щоразу з тобою в халепу вскочиш…
Аг хотіла заперечити, та тіні вийшли на світло в кінці провулка, їх було троє. У ліхтарному світлі сяяло біле волосся, м’яко переливалося синє, гостро зблискували чорні кучері.
— Та це ж!.. — Фана притулила долоню до рота. Аг потягнула її у тінь будинку:
— Здається, ми й справді вскочили в халепу.
II
Три принци стояли в кінці провулка й про щось неголосно розмовляли. Фана відпустила подружчину руку й струснула головою: її світлі кучерики, зібрані на маківці, розгорнулися квіткою, а тоді знову зібрались у пружну, пухнасту кульку.
— Слухай, мені якось моторошно.
Аг похмуро кивнула:
— Це наша гра. Ми маємо знати, що тут відбувається.
Тулячись до стін будинків, обережно обминаючи освітлені вікна, вони підкрадалися все ближче й ближче до трьох високих постатей у плащах. Ось уже добре чути голоси.
— Хто нас викликав? — нетерпляче запитав Спалах.
Морок знизав плечима й відійшов далі від світла. Виґук стояв, схрестивши руки, дивився повз братів, потім тихо сказав:
— Це не Володар Синього коридору. Він мав би попередити.
Фана смикнула Аг за рукав:
— А хто такий?..
Аг штовхнула подругу ліктем у бік:
— Тсс!
Нарешті Вигук заспокоївся:
— Добре. Хоч доброго я поки що в цьому нічого не бачу, та, може, Володар нам щось пояснить.
Він простяг руку. На долоні з’явилася чорна кулька. На ній світилися три маленькі білі вогники й один більший, вогнисто-червоний.
— Ми зовсім близько від нього, — мовив Вигук і, дивлячись на кульку, завернув у сусідній провулок. Брати мовчки пішли за ним.
— Це що в них, компас такий? — прошепотіла Фана.
Аг пришвидшила кроки:
— Це модель нашого астероїда, а вогники показують, де зараз перебувають самі принци і де той, кого вони шукають. Здається, ти хотіла дізнатися, хто такий Володар Синього коридору? Скоро в нас буде нагода.
— Я вже зовсім не певна, що хотіла б це знати. Найбільше я б хотіла знати, що ми накоїли цією грою й що нам за це буде.
Вони пройшли ще кілька кварталів. Раптом Фала зупинилась:
— Аг!
— Замовкни!
— Та що замовкни?! Вони ж зайшли в мій будинок! Мені це зовсім не подобається!
— То, може, вимкнемо комп’ютер?
Фана зітхнула:
— Так, вибору в нас немає.
Вона вже закопилила губу, щоб заплакати, та раптом усміхнулася:
— За будинком є комірчина.
Пакети дой-пак — це універсальне та популярне рішення для пакування широкого спектра продукції. Їхня основна…
Вибір якісної кавомашини чи кавоварки — це ключ до ідеальної кави в домашніх умовах або…
Світлодіодні лінійні світильники стали популярним вибором для освітлення як в домашніх умовах, так і в…
Сучасне промислове обладнання вимагає високої надійності та ефективності. Одним із найзручніших рішень для підйому вантажів…
Книги залишаються важливою частиною культурного життя, незважаючи на розвиток цифрових технологій. Якісний друк книг забезпечує…
Коли справа доходить до вибору надувного човна для риболовлі, відпочинку на воді чи активного відпочинку,…