Стислий переказ, виклад змісту
Жив собі в одному лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на нього не полювали, він завжди втікав, оминав пастки, ще й товаришів застерігав від небезпеки.
Надзвичайне везіння та хитрість зробили Лиса страшенно гордим. Він похвалився перед друзями, що серед білого дня вкраде на базарі курку. Сказав — треба зробити. Непомітно пробрався городами до середини міста, але коли вискочив на вулицю, то його почули пси й кинулися до нього. Що робити? Куди дітися? Лис побачив одчинені ворота й чкурнув туди. На подвір’ї стояла діжа з фарбою. Йому нічого не залишалося, як пірнути в ту фарбу. Пси й не здогадалися, бо від діжі йшов такий неприємний запах. Отже, Лис урятувався, але якою ціною! Як йому в такому вигляді з’явитися на вулиці? Довелося так аж до самого вечора сидіти, завмираючи від страху, що надійде господар-маляр.
Коли смеркло, Микита чимдуж чкурнув до лісу, ускочив у якусь нору та й заснув. Уранці прокинувся в доброму настрої, подумав, що зараз підхожий час для полювання, але, зиркнувши на себе, скрикнув і кинувся тікати з переляку. Та від себе ж не втечеш!
Став він якимсь дивним і страшним звіром, синім-синім, укритим чи лускою, чи їжаковими колючками, із хвостом, як довбня. Що лишень не пробував — обтріпатися, обкачатися, обдряпати фарбу — нічого не виходить!
Де не взявся Вовчик-Братик. Як побачив нечуваного синього звіра — аж завив з переляку й кинувся тікати. Звірі, що бачили Вовчика в такому стані, здивувалися, стали розпитувати і, не добившись нічого, пішли в той бік, куди показував Вовк. Побачили — і собі врозтіч. А Лис Микита, бачачи, яке враження справив, подумав, що не так усе й погано. Пішов і сів посеред майдану, де всі лісові мешканці збиралися. Незабаром позбігалося багато звірів, але підступити бояться. Тоді Лис перший ласкаво до них заговорив. Він сказав, що Святий Миколай виліпив його з небесної глини, назвав Остромислом і призначив царем над усіма звірами. У звіринім царстві запанувала радість. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і віднесли новому цареві. Той узяв часточку собі, а решту віддав голодним. Усі хвалили царську доброту та мудрість.
Лис Микита був добрим царем, жив на всьому готовому. І справедливість у нього була, як звичайно у звірів: хто дужчий, той і правий, а хто слабший, той ніколи не вигравав справи.
Жили собі звірі з новим царем, як і без нього: хто що зловив, те й їв; кого спіймали, той гинув, а хто втік, той радів. Але всі були вдоволені, що мають такого мудрого й не схожого на інших звірів царя. Лис Микита дуже беріг своє синє хутро, боявся, щоб із нього не злізла фарба і його не впізнали.
Минув рік. Звірі вирішили відзначити ювілей і влаштували великий концерт. Ведмеді ревли басом, вовки завивали соло. Але як молоді лисички в народному вбранні задзявкотіли тоненькими тенорами, цар не зміг устояти. Він підняв морду і задзявкотів по-лисячому. Що тут зробилося! Усі відразу впізнали Лиса. Люті за обман, забувши про всі добродійства царя, звірі кинулися на Лиса й розірвали його.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Літературна казка “Фарбований лис” написана І. Франком із використанням не лише українського, а й світового фольклору, міфології. Лис був хитрим і кмітливим, для свого звеличення він використав обман. А брехня завжди колись викривається. Через це Лис і постраждав.
Пакети дой-пак — це універсальне та популярне рішення для пакування широкого спектра продукції. Їхня основна…
Вибір якісної кавомашини чи кавоварки — це ключ до ідеальної кави в домашніх умовах або…
Світлодіодні лінійні світильники стали популярним вибором для освітлення як в домашніх умовах, так і в…
Сучасне промислове обладнання вимагає високої надійності та ефективності. Одним із найзручніших рішень для підйому вантажів…
Книги залишаються важливою частиною культурного життя, незважаючи на розвиток цифрових технологій. Якісний друк книг забезпечує…
Коли справа доходить до вибору надувного човна для риболовлі, відпочинку на воді чи активного відпочинку,…