Есхіл — Прометей закутий (дуже стисло)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Дія відбувається на краю землі, в далекій країні. Два демони, Влада й Насилля виводять на сцену Прометея. Гефест повинен прикувати його до гірської скелі за наказом Зевса.

Герой, прикутий до скелі, скаржиться на свавілля нових божеств. І все це за те, що дав людям вогонь і навчив гідному людині життю.

Не знали ні теслярства, ні підсонячних домів з цегли, а в землі селилися, мов комашня моторна, десь у темряві печер глибоких, сонцем не осяяних. <...>

З’являється хор Океанід та їхній батько Океан, який з іншими титанами колись боровся проти олімпійців, а зараз підкорився.

Океан радить Прометею теж змиритися. Але той відмовляється.

Титан розповідає хору, скільки він зробив для людей. Дав їм розум, мову, навчив писати й рахувати, будувати оселі, вказав під землею “скарби — залізо, мідь, срібло й золото”.

“Я їх навчив вигойні ліки змішувать, щоб цим перемагати всякі хворості”. <...>

Океаніди запитали, чому він не зміг врятувати самого себе. “Доля сильніша за мене”, — відповів Прометей. “Й сильніша за Зевса?” — “І сильніша за Зевса”. — “Яка ж доля судилася Зевсу?” — “Не питайте: це моя велика таємниця”.

На сцену вбігає кохана Зевса — царівна Іо, перетворена на корову. Зевс це зробив, щоб сховати її від ревнощів дружини Гери. Але та, здогадавшись, наслала на корову ґедзя. Тікаючи від ґедзя, потрапила Іо до гори Прометея. Титан, “захисник і покровитель людства”, віщує їй, що ще довго триватимуть її мандри. В Єгипті народить Іо сина від Зевса, нащадком якого буде Геракл. Саме Гераклу доля доручить врятувати Прометея. Ще Прометей промовив, що Зевса погубить безглуздий шлюб.

Було сказано про минуле й майбутнє. Надходить час теперішній. З’являється вісник Зевса Гермес і намагається дізнатися таємницю Прометея. Прометей мовить: “Краще страждати, ніж прислужувати, як ти; а я безсмертний, я бачив падіння Урана, падіння Крона, побачу й падіння Зевса”. Гермес попереджає, що тоді орел буде клювати його печінку. Прометей відповів, що знав про це, хай буде так.

У кінці трагедії Прометей промовляє: “О Небо, о мати святая Земле, дивися: страждаю безвинно!”

Коментарі та пояснення до твору:

Батько трагедії Есхіл створює героїчний образ покровителя людства Прометея, жертви свавілля всемогутнього Зевса, в трагедії “Прометей закутий”.

Автор показує, що боги теж бувають жорстокими й несправедливими. Відчувається у творі вплив процесу становлення Афінської держави.

Есхіл уперше вводить на сцену другого актора. Образи трагедії — величні й монументальні, хоча ще не мають психологічної глибини.